Азовсталь-місце моєї смерті і мого життя

Опубліковано 03 квітня 2023 року о 18:25

Większość żołnierzy stacjonujących w Azowstalu broniła miasta jeszcze w 2014 roku, kiedy po raz pierwszy trzeba było wyzwolić Mariupol od najeźdźców. W ciągu 8 lat żołnierze rozwijali swoje umiejętności, szkolili się, aby móc wykonywać powierzone zadania na najwyższym poziomie. Wyczyn, jakiego dokonali w obronie Mariupola, jest bezprecedensowy, podobnych przykładów niewiele w historii.

Більшість військових, які знаходилися на Азовсталі, стали на захист міста ще у 2014 році, коли довелося вперше звільняти Маріуполь від окупантів. Впродовж 8 років військові вдосконалювали свої вміння, тренувалися для того, щоб бути спроможними виконувати свій обов'язок на найвищому рівні. Подвиг, який вони здійснили обороняючи Маріуполь є безпрецедентним, подібних прикладів в історії просто не існує.

Będąc pod całkowitą blokadą, bez żywności i lekarstw, pod ciągłym ostrzałem, przy minimalnych zapasach broni, obrońcy miasta dokonali niemożliwego. Siły obronnewykonały historyczną misję, uniemożliwiając rosyjskim najeźdźcom wkroczenie do innych regionów.

Перебуваючи в повній блокаді, із відсутністю їжі та ліків, під постійними обстрілами, із мінімальними запасами зброї, захисникам міста вдалося неможливе. Сили оборони виконали там історичну місію, не давши російським загарбникам просуватись в інші регіони.

„Azowstal” stał się ośrodkiem oporu w odpowiedzi na rosyjską agresję na Ukrainę. Zyskał sławę jako symbol niesubordynacji ukraińskiej armii (w stosunku do wezwań ruskiego okupanta). Od początku walk o Mariupol na terenie zakładu ukrywała się duża liczba cywilów. Obrońcy dzielili się z nimi jedzeniem, kosztem własnego życia poszukiwali specjalnego jedzenia dla niemowląt, pomagali podczas ewakuacji. Tak więc 6 maja w wyniku rosyjskiego ostrzału zginęło 3 żołnierzy, a 6 zostało rannych.Mimo wszystko nieustannie pomogli cywilom dalszej ewakuacji.

«Азовсталь» став осередком опору у відповідь на російську агресію проти України. Він здобув славу символу нескореності українських військових. З початку боїв за Маріуполь на заводі ховалася велика кількість людей. Оборонці ділилися із ними їжею, коштом власних життів шукали спеціальне дитяче харчування та допомагали під час евакуації. Так, 6 травня, внаслідок російських обстрілів загинули 3 військових та 6 було поранено. Вони допомагали вивести цивільних з метою подальшої евакуації.

Bohaterska obrona Mariupola trwała 86 dni. W całkowitym otoczeniu obrońcy miasta z pułku „Azow”, który składał się z 36 brygady morskiej Ukrainy, policjantów, straży granicznej i innych oddziałów odparli przeważające siły wroga i mimo wszystkich trudności kontynuowali heroiczną operację, jakiej nie widziano jeszcze we współczesnej historii wojskowej.

Героїчна оборона Маріуполя тривала 86 днів. Перебуваючи у повному оточенні, захисники міста зі складу полку «Азов», підрозділу 36 бригади морської піхоти України, поліцейські, прикордонники та інші підрозділи давали відсіч переважаючим силам противника, та не зважаючи на всі складності, продовжували вести героїчну операцію, аналогів якої ще не було у сучасній військовій історії.

Mimo, że Rosyjscy najeźdźcy, mając przewagę liczebną, całkowitą dominację w powietrzu i bardzo silne wsparcie ciężkiej artylerii, nigdy nie byli w stanie pokonać obrońców miasta. Armia okupanta, wspierana przez marionetki z tzw. „Armii DNR”, bez żadnych skrupułów systematycznie niszczyła mieszkalne dzielnicy miasta zabijając przy tym jego mieszkańców.

Маючи перевагу в живій силі, повне панування у небі та дуже сильну підтримку важкої артилерії, російські загарбники так і не змогли перемогти захисників міста. Армія окупантів за підтримки маріонеток із так званої «Армії ДНР» просто планомірно знищувала житлові райони міста, вбиваючи його мирних жителів.

Dmytro Kozatskyi, tak zwany Orest, ukraiński obrońca z Pułku Azow, podzielił się zdjęciami z Azowstalu. Fotografował codzienne życie ukraińskich żołnierzy w schronie podczas obrony ostatniej twierdzy Azowa.

Дмитро Козацький з позивним Орест, український захисник з Полку «Азов», поділився прощальними фотографіями з «Азовсталі». Сфотографував повсякденне життя українських воїнів в укритті під час оборони останньої фортеці Приазов’я.

Świąteczny poczęstunek na Wielkanoc to trzy bochenki dla 300 osób. „To jest nasz wymarzony obiad, chociaż zwykle i tak jem raz dziennie, ale kiedy wrócę to u nas zawsze będzie dobrobyt” – o jedzeniu w Azowstalu żołnierz pułku „Azow”.

Святковий хліб на Великдень, три буханки на 300 чоловік. «Це наш шикарний обід, правда я їм так раз на день, але коли я повернуся, у нас завжди буде всього вдосталь» - боєць полку «Азов» про харчування на Азовсталі.

Dowództwo wydało rozkaz o zachowaniu życia i zdrowia żołnierzy garnizonu i powstrzymania obrony miasta. Mimo ciężkich walk, obronnych i braku zaopatrzenia, nieustannie podkreślaliśmy trzy najważniejsze dla nas rzeczy, a mianowicie: cywile, ranni i martwi” – powiedział Prokopenko w orędziu z 20 maja 2022 roku. Zaznaczył, że obrońcy wykonali polecenie dowództwa, aby przerwać obronę i ratować ludzkie życia.

Вище військове керівництво дало наказ про збереження життя та здоров’я військовослужбовців гарнізону і припинення оборони міста. Попри важкі бої, кругову оборону та відсутність постачання, ми постійно наголошували на трьох найважливіших для нас умовах, а саме: цивільні, поранені та загиблі’’, - сказав Прокопенко у зверненні 20 травня 2022 року. Він зазначив, що захисники виконували наказ командування припинити оборону і рятувати життя людей.

Aby ocalić życie ludności cywilnej miasta, jego obrońcy stopniowo wycofywali się do zakładów „Azovstal”, wokół których toczyła się bitwa, która z pewnością zapisze się w podręcznikach sztuki wojennej.

Для того, щоб зберегти життя мирних жителів міста, його захисники поступово відступали до комбінату «Азовсталь», навколо якого розгорнулася битва, що точно увійде до підручників з військового мистецтва.

Niestety militarne odblokowanie Mariupola i Azowstalu nie było możliwe. Najważniejszym wspólnym zadaniem całej Ukrainy i całego świata stało się ratowanie życia obrońców.

На жаль, деблокада Маріуполя та Азовсталі військовим шляхом не була можливою. Найважливіше спільне завдання всієї України та всього світу – зберегти життя оборонців.

16 maja Ministerstwo Obrony Narodowej, Siły Zbrojne, Gwardia Narodowa i Służba Graniczna wspólnie rozpoczęły akcję ratowania obrońców Mariupola, którzy zostali zablokowani na terenie zakładów Azowstal. W pierwszej kolejności ewakuowano ciężko rannych w celu udzielenia pomocy medycznej, a później – żołnierzy i sanitariuszy. Na dzień dzisiejszy w niewoli okupantów przebywa ponad 2500 obrońców „Azowstalu”.

16 травня ГУР Міноборони, ЗСУ, Національна гвардія та Прикордонна служба спільно розпочали операцію порятунку заблокованих на території комбінату «Азовсталь» оборонців Маріуполя. Першочергово, для надання медичної допомоги були евакуйовані важкопоранені, згодом – і всі інші військові та медики. Станом на сьогоднішній день, понад 2,5 тисячі бійців з «Азовсталі» перебувають у полоні окупантів.

24 lutego 2022 r., po wystąpieniu telewizyjnym prezydenta rosji władimira putina, ruskie wojska zaatakowały terytorium Ukrainy, w tym miasto Mariupol. 25 lutego pojawiły się pierwsze doniesienia, że siły okupacyjne ruskich zbliżały się do Mariupola od strony północno-wschodniej. 27 lutego ruskie wojska przybyły na zachodnie obrzeża miasta z Krymu, a 2 marca miasto zostało otoczone.

24 лютого 2022, після телевізійного звернення президента Росії Володимира Путіна, російські війська атакували територію України, в тому числі і місто Маріуполь. 25 лютого з’явилися перші повідомлення про те, що окупаційні сили РФ підійшли до Маріуполя з північно-східного боку. 27 лютого російські війська прибули до західних околиць міста з Криму, а 2 березня місто було взято в оточення.