Під час брифінгу було проінформовано про основні аспекти Чорнобильської катастрофи:

Історичний аспект; Чорнобильська катастрофа стала одним із останніх ударів по комуністичному режиму в СРСР. Саме факт замовчування аварії, проведення першотравневої демонстрації в Києві спричинили широке обурення суспільства і остаточно скомпрометували правлячий режим, що прискорило його падіння і розвал Радянського Союзу.

Екологічний аспект; Катастрофа  продемонструвала всьому людству, якою крихкою і беззахисною може бути екосистема в якій ми живемо. Людство вперше змогло переконатись, що навіть так званий «мирний атом» може становити смертельну загрозу для планети.

Гуманітарний аспект; Наслідки катастрофи заторкнули долі мільйонів людей. 1 млн. 961 тис. 904 громадяни, що мають статус постраждалих внаслідок аварії. 2293 радіаційно забруднені населені пункти в 77-ти районах і 12 областях України. З5 тисяч родин втратили годувальників.

Економічний аспект; Чорнобильська катастрофа завдала величезних економічних збитків перш за все економіці України. Зниження виробництва електроенергії, порушення нормальної життєдіяльності і промислового виробництва, забруднення величезних площ лісових і сільськогосподарських угідь, водних ресурсів. Необхідність залучення значних ресурсів для надання медичної і соціальної допомоги населенню, що постраждало від аварії.

Також було розглянуто актуальні питання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи:

 1. Перетворення ЧАЕС на екологічно безпечну систему та завершення будівництва нового укриття (конфайменту) над зруйнованим 4-м енергоблоком.

На даний час Чорнобильська АЕС зупинена, виконуються роботи зі зняття станції з експлуатації, на промисловому майданчику зведено об’єкти поводження з радіоактивними відходами, будується сховище відпрацьованого ядерного палива, активно ведеться спорудження нового безпечного конфайнмента, який надійно ізолює зруйнований енергоблок Чорнобильської АЕС від навколишнього середовища. Наступним, остаточним етапом подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має стати створення інфраструктури для переробки нестабільних конструкцій та їх демонтаж, видалення паливомістких матеріалів з об’єкта «Укриття» і їх надійне захоронення.

30-та річниця аварії на Чорнобильській атомній станції – найжахливіша катастрофа в ядерній енергетиці – є нагодою для наших партнерів за Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України і Урядами країн «Великої сімки» та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС для того, щоб висловити підтримку Україні у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції.

2.  У період триваючої збройної агресії Росії проти України особливого значення набуває підтримка світової спільноти, адже руйнівний вплив на довкілля в результаті російської агресії може спричинити ще одну екологічну катастрофу, співмірну з Чорнобилем.

Затоплення шахт терористами призвело до отруєння питної води, ґрунту, флори і фауни регіону. Очевидними є втрати біорізноманіття в регіоні, значними є загрози для тваринного та рослинного світів. Вибухи і обстріли російськими найманцями чутливої виробничої інфраструктури призводять до надзвичайних екологічних ситуацій в регіоні, у т.ч. у звʼязку з викидом в атмосферу небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин.

 3. Ефективне подолання Україною за підтримки міжнародного співтовариства наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему, значною мірою ускладнюється необхідністю протидіяти російській збройній агресії.

Саме тому, у цей критичний для України момент, світова спільнота не має права на зволікання з питань пошуку комплексних відповідей як на виклики Чорнобиля, так і, в ширшому сенсі, на виклики для довкілля, спричинені російською збройною агресією.

Україна високо цінує постійну підтримку з боку ООН, ОБСЄ та ЄС зусиль нашої країни, спрямованих на залучення міжнародної допомоги для подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та повернення до повноцінного життя на постраждалих територіях.

В брифінгу також взяли участь професори Гданського Університету - Марек Вільчинські та Марта Коваль.